You…..

Я не знаю для чого я це пишу зараз. Я роззумію скільки ред флагів було і те що ти зробила свій вибір це нормально. Так, це була як якась маленька смерть. І я думав що відносини які не зайняли пів життя не будуть так довго жити в моїй голові і в мені, але все ж ти снишся мені час від часу, згадую ті моменти, яких було так мало, але які були такими яскравими.
Так, це дуже дивно, бути таким добрим другом який дозволяє своїй подрузі проводити так багато часу і інколи ночувати, і на твоєму місці мене б це теж турбувало, і ці всі предмети, які поступово з’являлись я теж не помічав, просто працював собі, забувався в роботі від всього, як і зараз. Хотів помогти людині але як ти казала, якщо не хоче вона сама то це буде тягнути мене на дно. Це була одна із моїх помилок. Я розумію що можливо і ти хотіла допомогти, та ми завжди говорили про те що маємо жити для себе.
Так, я щось відчув уперше за такий довгий період, так я відчув як це жити, я відчув щастя. Я ділився цим із тобою, я боявся що ти скажеш що я якийсь дивак, що ти мене заігноруєш, але я робив те що так хотілось, спочатку боявся, а потім просто дав волю відчуттям і насолоджувався цим. Так, ти можеш не вірити, що це можливо, але я знаю що ти віриш у те що я відчував і так і не показав тобі цього. Я завжди казав що якщо тебе щось не влаштовує, або ти хочеш щось сказати то кажи. Я просто хотів трошки розуміння, трошки якогось тепла, і ти віддавала те що мені потрібно. Я просто насолоджувався тобою, як особистістю, і захоплювався та і все ще захоплююсь і буду захоплюватись твоєю красою.
Ми так добре спілкувались і я знав що деколи я занадто багато тобі всього говорив, та я не боявся цього, то зараз уже думаю, що то могло тебе відлякати. Все було добре, ну так я трохи дивний але хіба це мінус ? Я прсто такий як я є. Так, ну трошечки був одержимим тобою, ну блін ти що ніколи сильно не закохувалась ? Я просто дуже сильно закохався в тебе, та ще боявся цього сам, іноді це дуже лякало, боявся того що налякаю тебе, та ти здавалось відповідала взаємністю, в плані спілкування, я розумів твій стан, те що ти також після довготривалих стосунків, те що ти ще не відійшла від того, і я розумів це, я мабуть теж був таким. Але ти як переключила мене і я забив на минуле, відпустив все що тримало там. Я вийшов із того стану. Мене влаштовувало і я отримував насолоду від того що знав те що завтра напишу тобі “Добрий ранок”, а ти напишеш “Добрий ранок”
у відповідь. Я хотів багато чого з тобою. І так, мені було тяжко думати поруч із тобою, тому що я відчував той вир емоцій врередині які намагався тобі майже щодня описувати. Я не погана людина. Так, ти попросила мене дати побути тобі наодинці. Я ще у ту ніч коли сонний задавав тобі дивні питання відчув як щось перемкнулось, я відчув що щось не так і на наступний день, що та Надін уже не та, я подумав та ладно, втомилась, зайнята, потім відпише, ми ж все одно ще сьогодні зустрінемся, і то було свято для мене я чекав того більше ніж усе у той момент. І тут ти кажеш що ні, не зустрінемся і ти хочеш побути сама, мене почало трусити, я не вірив у те що ти це написала, я неймовірно накрутився, я так сильно розпереживався, по мені щось вдарило, я все ж вирішим зробити тобі приємно я думав ти хоч на хвилинку вийдеш і нічого поганого не станеться.
Я приїхав, написав, почекав тебе, потім подзвонив і поняв що краще не показуватись тобі на очі, і так натворив уже порушивши те що обіцяв, залишити тебе саму, але коли ти це сказала ти хоч уяви на секунду що тоі відчував і про що думав, цей потіки тривожних і поганих думок. Як би ти зробила на моєму місці як би тобі так сильно подобалась людина і все у ній ?
Я не маніяк, у мене із цим все добре, я дуже емпатичний, я дуже швидко привязуюсь і починаю довіряти. Але зрозумій, що я сам не міг описати що відчував тоді. Тільки теплі пухнасті емоції та відчуття. Так, я просто був закоханий, я переживав нормальні емоції, дуже сильні і вони брали наді мною гору. Ти думала що я зможу зробити тобі боляче або заподіяти тобі шкоду ? Так ти мала право так думати, треба було дати тобі трошки більше часу і можливо усе було б добре. Коли ти сказала 2 тижні, я тримався 5 днів, я ліз на стіни, ну уяви як коли ти звик писати людині такі теплі слова кожного дня і вести такий чудовий милий і теплий і цікавий діалог кожен день і тут треба протриматись 2 тижні без цього, це жахливо, але я погодився, бо думав що так буде правильно і я поважав твій вибір та тебе. Так я робив історії, так я хотів прикути твою увагу, але тине каала що цього не можна робити, ти сказала не писати, так я радів коли ти дивилась моїсторіси і ставила лайки, я ставав спокійнішим і відлічував ще 1 день до того моменту коли ти напишеш мені. І тут я бачу що я в ЧС, та мене просто порвало на шматки.
Якщо ти помічаєш якісь патерни які тебе не влаштовують, або замічала, кажи про це мені, я пропрацюю це, я ж не можу читати думки, якщо щось не так, просто треба про це говорити а не закриватись в собі. Оті всі емоції які відчував о тебе вивернулись із самих прекрасних у самі злі і жахливі і болючі, просто зірвало дах, я уже розумів що це все, більше Надін ніколи не буде відноситись до мене як раніше і то ще ладно, але ще ніколи не напише і то вбило мене, зрозумій. От і що я зараз роблю ? Переслідую, хочу щось зробити із тобою ? Ні, я просто хочу щоб ти мене почула і зрозуміла, хоча це тобі не потрібно, та хоч крапельку. Можливо колись ми ще вип’ємо каву разом і ще раз розкажемо одне одному як пройшов наш день, можливо зустрінемо захід сонця. Але ти ж сама казала що мої слова тиснуть на тебе, що я маніпулюю цим, я ж просто висловлював те що відчував до тебе. І висловлював те що думаю, бо так легше, не тримати в собі все те, щоб не вибухнути, не згоріти до тла.

Може тобі буде цікаво подивтись що я зараз роблю, тисни на кнопку

Або можливо тобі буде цікаво пограти зі мною в гру 😈😈😈😈😈 тоді тисни на кнопку нижче