From Glory to Victory

Я зрозумів що відбувається після нашої розмови, до того не було глибокого усвідомлення, до того я був егоїстичним хоча я таким мабуть і є, хоча мабуть це все ж правильно в першу чергу думати про себе, і я тебе цьому навчу.
Ти казала що у тебе не було цих бабочок в животі і всього цього, ти просто сказла: “Бодя я тебе люблю”, я у свою ж чергу дуже рідко звертаюсь і звертався по імені, у мене так завжди мабуть, мені так комфортніше, можливо травма, але це не вежливо, я не вмію використовувати звертання, так.
Я не довго думав над цим, чесно, я і не хочу довго думати, думати це не моє.
Я бачу що мені спокійно із тобою і я хочу бачити тебе все більше і більше. Так, я люблю ігноруати проблеми, якаі потім мене вигризають убивають із середини, і треба вчитись висловлювати свої думки та обговорювати все і вирішувати, я вчуся цьому.
Відчуваю себе іноді маленькою дитиною, або хочу себе так відчувати. Мені іноді так тяжко приймати рішення, та все ж хтио як не я, але я дуже сумлінно саме над цим думаю, що спростовує думку про те що я не вмію думати.
І так я не хочу робити боляче і не хочу. Я стільки наговорив у той день. Пробач мене за то все. Кажи мені коли я роблю тобі боляче, бо я буду продовжувати то робити не помічаючи. Але мені мабуть подобається коли мені роблять боляче, люблю коли усе складно, люблю страждати. І це все точно не нормально. Але хто у цьому світі нормальний. Та і нормальним бути дуже сумно. Я раніше просто існував, та після того як втратив кількох важливих людей зрозумів, що життя досить коротке і що треба жити і робити все чого хочеш, не просто так витрачати час. І я зрозумів, що хочу ділитись і проводити свій час із тобою. Я до того працював на дуже виснажливих роботах і зараз на своїй просто відпочиваю, але все ж працюю, і розумію що нема грошей нема майбутнього, нема того що ти хочеш, нема здоров’я та відпочинку, тобто це все може бути але то буде дуже тяжко. Я марнотратний, марно іноді трачу час, хнаючи які задачі заплановані, але якщо я щось не хочу робити я цього просто не роблю і шукаю щось інше, тому я хочу робити щось із тобою, так я не вмію щось придумувати і фантазувати, я люблю щось складніше, але все банално все простіше, треба думати простіше. Все ж я вмію думати але не вмію думати простіше. Мені так тяжко у своїй голові зі своїми дурними думками. У мене в глові іноді декілька особистостей, які не можуть поділити свій простір. Спіжжено зі свпліта, ага. Я так люблю щось але я такий лінивий і хочеться мати все нічого не роблятчи, але розумію що це все казки. Та ми зараз не про то все не про кар’єру і не прото чим я хочу займатись, ми про нас із тобою. Мені із тобою дуже класно і комфортно в спілкуванніі просто під час твоєї присутності, а ще ти дуже приємно пахнеш. І ричиш. Не як лєф.
Мої мрії занадто завищені і занадто багато хочу, я сам іноді не знаю що я хочу, тобто в матеріальному плані знаю, і іду до того, якщо справді дуже сильно захочу. І так мене дуже поломали минулі відносини, і то просто марно витрачений час і ресурси, але то досвід, і я все одно допускаю олдні і ті ж помилки але в деяких моентах я уже не просто буду їх допускати, а думати про щось. Притому що із тобою взагалі не хочеься думати, я якийьс розслаблений саме думками із тобою, особливо я люблю просто спілкування із тобою, коли є вільний час, я так люблю ці кляті технології, ці відеоігри, я так люблю і хоче щось створювати, хочу щось грандіозне створити що буде потрібне всім, але не знаю що. Я не кидався у нові відносини відразу після відносин, тому що у мене не було ніяких варіантів і я ще був прив’язаний, і я рахуавав що так і класно і так і правильно, я просто спочатку страждав а потім жив для себе. Так, були моменти коли я переживав дуже сильну закоханість, але мене просто використали і покинули і то було уже після відносин. І так було б далі і далі. Та не будемо про то.
Мене більше лякає то, як мені зараз байдуже, я став якимось беземоційним, мен спокійно і комфортно із тобою, і ти навіть не уявляєш як я хотів усього того, що було між нами. І я це занадто швидко отримав, я просто взяв і все, я нічого не віддав, я бачу як ти до мене вілносишся, мені просто потрібно було це все сприйняти. Я розумію наскільки ми дорослі люди і що не треба вести себе як дитина, і я просто ігнорував я просто брав та не віддав, просто перенасичився цим усім, але тепер я розумію що було і що є і який зараз вибір переді мною, яка відповідальність. Я не очікував цього всього і не був готовий але я це отримав і хочу ще. Я сумую за тобою, сам не розуміючи того, а потім уже і розуміючи.
Вибач що тобі приходиться це все читати, мене лякає моя бездушність, моя якась кам’яна стіна. Але ти її розвалюєш, по трошку, але тобі то вдається.
Мені все ще тяжко говорити із людьми які справді близькі мені, я все ще боюсь образити тебе і буду боятись не зважаючи ні на що, я так хочу навчитись думати про те що треба сказати, я так хочу навчитись ділитись своїми хворими думками, я так хочу спустошити себе від болі, але я так боюся нашкодити цим тобі.
Я розумію що багато чого можна виправити і в мені і в тобі просто працюючи над цим.
Я знову у тому стані коли нічого не хочеться. Просто закритись в собі і насолоджуватись болем, страждати, але чинормально це?
Я отримую зп, і іду до психіатра, і психолога це фіксити, я так довго працював над цим і знову повертаюсь до алкоголю, бо мені із ним так добре і спокійніше. Я не відчуваю якоїсь ейфорії я не відчуваю того що мав би. Я глушу це все в собі алкоголем і хворими думками, я прошу про допомогу.
Мені все ще тяжко пережити смерть Іри, бо я всеп ще відчуваю свою провину, і хоч я єдиний ні разу не плакав при всіх цих церемоніях і взагалі при всьому тому що було я це все переживав в собі, звикнувши не показувати свої емоції. І тільки поруч із тобою і не хочу ховати того що відчуваю, звісно те що я боюсь показати я ховаю, я стьараюсь показатися добрим, але я мабуть не такий.
І все ж це просто мої хворі думки.
З тобою якось все інакше, коли мабуть до мене так гарно відносяться то я починаю їздити по цьому, мабуть до того привчили. І ось зараз коли все якось не дуже я відчуваю що можу втратити тебе і я цього не хочу, я хочу проводити із тобою все більеш і більше часу. Це все мабуть десь підсвідомо, а свідоме просто не хоче це прийняти бо воно завжди було у дупі і залежне від чужого впливу. Але я це я, я можу управляти всім цим і стиворювати.
І я хочу бути із тобою, я хочу бачити тебе, я хочу чути тебе. Я не знаю що для мене означає кохання, бо у мене до цього дуже скептичне відношення після усього що було, але я хочу навчитись кохати знову і бути коханим.
Будь ласка, давай іти далі тим що нам приготовано і творити щось разом, ти і я, щось тепле, щось щире, щось справді хороше. Я хочу бути із тобою. Мені так тяжко це говорити, але я все ж таки кохаю тебе. І я все ж потреую всього того що ти мені даєш, і іти просто в гору від маленького до великого, прошу тебе не рочиняйся у мені, я розумію що ти зараз це все читаєш і у тебе там в середині все перевертається, але дивись, все добре, і я тут, я поруч, і ми на звязочку завжди, я завжди радий тобі у своєму домі і у своєму житті, у своєму часовому просторі.

Улюблений трек на зараз, їоча все це писав під дсбм, але ось переключив на цей